26 квітня є днем пам'яті про саму катастрофу і загиблих в ній, а також героїзму працівників станції, ліквідаторів, пожежників, медиків і всіх людей, причетних до ліквідації наслідків аварії.
У грудні 2016 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про Чорнобильську катастрофу. Щодня в цей день проходять пам'ятні заходи, виставки та інформаційні хвилинки про Чорнобильську трагедію.
Неможливо уявити Київ без Софійського собору, Індію — без Тадж-Махалу, а
США без Великого каньйону. Подібні місцевості й споруди свідчать про історичну
та природну унікальність, тому мають цінність культурного спадку. Навіть
найдосвідченіші мандрівники отримують незабутні враження від їхньої краси,
величі й різноманіття. Таким місцям і спорудам присвячено день, який
змушує всіх небайдужих людей звернути увагу на необхідність збереження цих
важливих для культури й історії об’єктів. Це Міжнародний день пам’яток та історичних місць, також відомий як День всесвітнього спадку, який відзначається щороку 18 квітня.
Щорічно,
починаючи десь з 2000-х років, 13 квітня відзначають Міжнародний день вдячності рослинам або Міжнародний день подяки
рослинам.
Ви всі погодитесь, що рослини наші великі друзі, адже вони
поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень.
Рослини, будучи живими багатоклітинними організмами, видаляють
забруднюючі речовини, поглинаючи гази своїми листям і корінням, а потім
випускають чистий кисень назад в повітря.
Сьогодні у нас є прекрасна можливість побалувати свої кімнатні
рослини або посадити якісь вуличні рослини. Якщо ви ще не садівник, то 13
квітня - прекрасний весняний день, щоб почати таке розслаблююче і корисне
заняття, як садівництво.
До речі, вчені і
дослідники виявили, що рослини, крім вуглекислого газу, поглинають безліч інших
газів, включаючи довгий список летючих органічних сполук.
Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги з протимінної діяльності.
ПАМ’ЯТКА
Як розмовляти з дитиною
про мінну безпеку
Як правильно батькам говорити з
дитиною (учнем початкової школи), щоби не
налякати її та донести
важливу інформацію про мінну безпеку. Виберіть час, коли дитина не зайнята грою
чи мультфільмом.
1. Оберіть місце, де б вам всім було
зручно і безпечно. Чим складніша розмова чи тема, тим більш стійкою має бути
наша поза, повільнішим темп розмови, і ми уважніші до реакції, зміни пози,
питань дитини.
2. Скажіть, що зараз ви самі вивчаєте
щось абсолютно нове і дуже важливе, і попросіть дитину допомогти вам
запам’ятати цю інформацію.
3. Нагадайте, що зараз всі ми
допомагаємо нашій армії. Ворог може завдавати шкоди, навіть, коли ми не бачимо
його поруч. Ми зараз у безпеці, але нам важливо бути пильними та уважними і
допомагати і собі та іншим.
4. Пам'ятаєш песика Патрона? Ти знаєш,
чим він займається? Він допомагає знаходити вибухонебезпечні предмети.
Вибухонебезпечні – це коли існує небезпека від вибуху. Уяви, що ми проходимо
підготовку разом із Патроном.
5. Знаєш, які бувають небезпечні предмети? Покажіть зображення міни і запитайте, чи знає дитина, що це. Скажіть, що це міна. Спочатку краще показати ілюстрацію, а наступного разу можна показати реальне фото.
6. Запитайте дитину, на що їй схожий
цей предмет. Відповіді можуть бути найрізноманітніші. Вислухайте усі варіанти,
а потім додайте, що цей предмет називається міна і вона дуже небезпечна. У ній
захований механізм, що вибухає. Коли ви показуєте картинку, якщо дитина
намагається торкнутись самого зображення вибухонебезпечного предмета, скажіть
їй: «звикаймо – ні в якому разі, навіть на картинці ми не торкаємося. Не
чіпай!»
7
Спостерігайте за реакцією дитини,
якщо ви бачите, що її поза змінилась, що м'язи напружились, дитина зачаїла
подих – запропонуйте обійняти. І скажіть: «Ми зараз в безпеці. І будемо в
безпеці. Ми вивчаємо це, щоб наші прогулянки були веселими і безпечними». Можна
сказати дитині: «пам’ятаєш під час карантину у нас були правила – носити маску,
дотримуватись дистанції. А зараз – під час війни і після війни будуть деякий
час нові правила. Бути уважними і пильними».
8. Розкажіть дитині, де можуть знаходитись міни. Вони можуть сховатися у траві, кущах, під деревами, біля будинків та парканів, можуть бути приклеєні до стовбурів дерев чи причаїтись у лісах, парках чи дитячих майданчиках у тих містах, де велись бойові дії.
9. Вивчіть разом головне правило щодо
поводження з вибухонебезпечними предметами –
«Не підходь, не чіпай, телефонуй 101!»
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЦЗ ТА БЖД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
